Прекрасна пора, улюблениця поетів – осінь, яка надихає на прогулянки, посиденьки в кав’ярні, творчість, читання.
Осіннє читання – окрема тема. Восени хочеться чогось … ліричного, тонкого, утішного чи сумного, з легким відтінком меланхолії. Для тих, хто отримує насолоду від читання під шум дощу, працівники читальної зали Лубенської центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика організували виставку-рекомендацію «Осіння колекція модного читання». На книжковій виставці представлені книги, які добре читати саме восени. В них є якась особлива атмосфера, яка не сприймається ні в літній сонячний день, ні в зимову холоднечу. Потрібен дощ, опале листя, гарячий чай та ранній похмурий вечір, що переходить в чорну ніч без зірок…
Виставка спонукає до родинного читання, адже на ній представлені художні твори для дорослих, юних читачів та малят. На вас, друзі, чекають книги різних тем та жанрів сучасних «модних» авторів. Автори виставки сподіваються, що кожний обере щось для себе, щоб повніше насолодитися осіннім читанням…
14 жовтня ми відзначаємо день захисника України, як символ нерозривного зв’язку всіх поколінь захисників України, як пам’ять про тих, хто в різний час захищав нашу землю від ворога і захищає її зараз, коли на східних територіях України йде боротьба за незалежність і суверенітет.
До дня захисника України в Лубенській центральній районній бібліотеці імені Володимира Малика в читальній залі влаштовано тематичну викладку книг «…Ми вічні герої старої кривавої драми, Навіки й посмертно загублені в часі і просторі…»
Експозиція містить твори сучасної української художньої літератури, що висвітлюють мужність наших воїнів, їх безстрашність та патріотизм.
Написані про героїв та самими героями: «Щоденник майдану та війни» Андрія Куркова, «Аеропорт» Сергія Лойко, «За спиною» Ганни Шиян, «Іловайськ» Євгена Положія, «Вірші на руці» Олекси Бика та інші твори розповідають про подвиги воїнів-захисників, які і сьогодні продовжують героїчні сторінки нашої історії, захищаючи кордони від ворогів.
22 вересня 2001 року, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, у нашій країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента України № 1020/2001 від 30.10.2001.
Свято партизанської слави встановлено в Україні «... на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їхньої пам'яті...».
Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це - свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.
Беручи участь у відзначенні Дня партизанської слави, Лубенська центральна районна бібліотека імені Володимира Малика влаштувала в читальній залі викладку-спомин «Жива пам'ять поколінь».
На викладці представлені книги та журнально-газетні розвідки, присвячені партизанському рухові в Україні. Окреме місце займають краєзнавчі видання, що розповідають про створення партизанських загонів та бойові дії партизан в лісах Полтавщини, їх внесок у героїчну боротьбу українського народу з фашизмом. Читачі мають змогу ознайомитися з мемуарами прославленого партизанського командира Сидора Артемовича Ковпака «Від Путивля до Карпат» та книгою спогадів фронтовика і партизана Антона Пасько «Балада про партизан». Ці та інші книги слугують відновленню історичної правди про тих, хто захищав Україну від німецько-фашистських загарбників.
Наближається величне і визначне свято українства – День Незалежності України.
24 серпня 1991 року Україна стала самостійною, стала творцем власної долі, а нам було повернуто горде ім’я – українці. Людям, які були причетні до збереження та будівництва незалежної держави, присвячена інформаційно-ілюстративна виставка «Україна в портретах державних діячів», що діє в читальній залі центральної книгозбірні.
Представлені на виставці матеріали про найвизначніших особистостей минулого та сучасності, які боролися за суверенітет України та своєю працею й талантами прославили країну, вплинули на хід її історії, будуть цікаві широкому колу читачів.
B час комп’ютерних ігор та соціальних мереж читання художніх творів не так популярне серед молоді, як раніше. Однак, не можливо заперечувати той факт, що книги можуть бути неймовірно впливовими. На абонементі центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика до Для молоді розгорнута виставка «Влаштуй мозку перезавантаження». До уваги відвідувачів представлені художні твори, що змусять замислитись читача, допоможуть утвердити чи навпаки змінити його погляди та переконання. Запрошуємо всіх, молодих не лише за віком, а й душею, відвідати нашу бібліотеку та прочитати книги, після яких ви, можливо, подивитесь на світ зовсім іншими очима.
До всенародного державного свята Дня Конституції України на подвір’ї бібліотеки розгорнув свою діяльність правовий майданчик «Вчимося бути громадянами». Наша країна має вагомі демократичні традиції, які беруть свій початок з часів Володимира Святославовича та козацької вольниці, з часів першої в Європі Конституції Пилипа Орлика. Молода держава, що 28 червня 1996 року отримала свій Основний Закон – Конституцію, нині утверджує себе в новітній історії, захищаючи кордони від агресора, наполегливо вчиться демократії, крокує на шляху утвердження європейських цінностей у суспільстві.
Конституція Незалежної Украни – наш дороговказ у розбудові успішного майбутнього і головний оберіг державності. Тож юні відвідувачі бібліотеки ознайомилися з матеріалами Конституції, правами та обов’язками громадян України, державними символами. Розділ про права людини – один із найважливіших у Конституції нашої держави. Кожен, хто хоче, щоб у спільному домі – державі всі жили щасливо, повинен добре знати Конституцію, розуміти її, виконувати і боронити.
До Дня Конституції України бібліотекарі читального залу центральної книгозбірні підготували книжкову виставку «Вчимося бути громадянами», з якою може ознайомитися кожен бажаючий користувач при вході до бібліотеки. З матеріалів, представлених на виставці, можна дізнатися історичні факти створення Основного закону України, та ознайомитися з правами та обов`язками громадян.
В нього … дуже багата й цікава біографія: народився у квітневому Києві переможного 1945-го року. Батько, Сергій Степанович – вчений-мікробіолог, мати, донька священика, викладачка фізики Віра Іванівна. З малечку любив читати, тому книга супроводжує все його життя. І хоча домашнє завдання він виконував на перервах, вчився прекрасно: виручали ерудиція і чудова пам’ять. Спорт теж був йому ліпшим другом. У віці семи років йому вдалося у селі Українка переплести Дніпро, а підлітком вже мав 1-й розряд з плавання. Старшокласником, потай від батьків, відвідував секцію самбо і теж досяг успіху, отримавши юнацький розряд. Пізніше захопився підводним плаванням, брав участь у підводних наукових експедиціях: пошуку гармат Берінга в районі Командорських островів, порятунку популяції морських бобрів і всю свою мрійливість виливав у вірші. Дорогу життя обрав не вагаючись - медицина. Київський медичний інститут закінчив з відзнакою, 1969 року вступив до аспірантури Київського інституту молекулярної біології, де ще більше заглибився у генетику та психіатрію, але бажання писати все ж таки перемагає. Створення детективного роману «Симфонія» так його захопило, що ледь не був відрахований з аспірантури. Але все обійшлося. Молодий кандидат біологічних наук влаштовується науковим співробітником до нового, на той час, Московського інституту генетики. Згодом перспективний завідувач науковою лабораторією розпочинає заочно навчатися на сценарному факультеті ВДІКу. У 1978 році його фільм «Генетика і ми» отримав Гран-прі на Всесоюзному кінофестивалі. Він остаточно пориває з науковою діяльністю та, на перших порах, поєднує роботу практикуючого лікаря-психіатра з творчістю у кінематографі. Настало десятиріччя плідної діяльності. Він став автором сценаріїв великої кількості науково-популярних і художніх стрічок, серед яких найбільш відомі 6-серійна телеепопея «Микола Вавілов» та художній фільм «Голод – 33».
1989-го він повертається до Києва, де зустрічає її - молоду чарівну актрису. Перше їх побачення приголомшило дівчину, оскільки він надто докладно розповів про психологічні особливості маніяків, вивчених ним під час роботи психіатром. Вони розлучилися на довгих два роки. 1993 р. сценарист Сергій Дяченко та молода актриса Марина Ширшова зустрілися знову і більше вже ніколи не розлучалися. Доля та зірки поєднали дві творчі особистості. Марина та Сергій Дяченки – це не просто сімейний та письменницький дует, це явище, особлива планета у сучасному всесвіті фантастики та фентезі, недарма ж вони зауважують: « що для нього дружина ─ його муза, а вона не приховує, що він ─ її вчитель в усьому».
Знамените письменницьке подружжя дебютувало романом-фентезі «Брамник» 1994р. З тих пір ними створено більше півтораста авторських книг, які видано та перевидано (разом з перекладами іншими мовами) загальним накладом понад мільйон примірників.
Кількість нагород та премій найпрестижніших конкурсів у царині фантастики, які отримали твори Дяченків незлічити. Вони лауреати премій «Аеліта», «Сигма–Ф», «Факт», «Лілея–НВ», «Піраміда», а на загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон– 2005», що проходила у Глазго (Шотландія), тандем Дяченків отримав звання «кращих письменників-фантастів» Європи.
Чим же взяли Європу ці автори? Мабуть, своєю парадоксальністю, свіжістю ідей та образів, адже їх романи – це особливий сорт фантастики.
Твори Марини та Сергія Дяченків – не лише хитросплетіння фантастичних подій. Це – поштовх до роздумів над вічними цінностями, над найгострішими проблемами сучасного суспільства. У центрі яких – людина у глибині своїх внутрішніх суперечностей, змальована з неймовірною психологічною достовірністю. А фантастичний сюжет слугує неперевершеним тлом, на якому яскравими вогниками проблискують найпотаємніші закутки людської душі. Проза Дяченків залишає після себе стійкий післясмак, який дає змогу подивитися на звичайні речі під незвичним кутом.
З 2013 року подружжя проживає у Каліфорнії (США) місті Лос-Анджелесі, світовій столиці кіно- і телеіндустрії. Вони плідно працюють у цій царині, зазначаючи: «…у нашого літака два крила: ми ж не тільки письменники, а й сценаристи…» Ними створені сценарії до «Залюдненого острова» Стругацьких, «Білої гвардії» М. Булгакова та «Іду на грозу» Д. Граніна. Екранізують і свої твори роман «Ритуал» та «Долина Совісті», працюють над створенням декількох цікавих проєктів.
14 квітня 2020 року Сергій Дяченко зустрічає 75-річний ювілейний день народження. До цієї дати абонемент центральної районної бібліотеки імені Володимира Малика підготував книжкову поличку «Світ фантастики Дяченків», яка буде діяти і після закінчення карантину.